Тема методичної розробки - Внесок до скарбнички київського вищого професійного училища водного транспорту

Тема методичної розробки: Роботи викладача – наставника з молодими педагогічними працівниками


^ Актуальним питанням сьогодення є проблема: як заохотити молодих педагогів залишитися працювати в навчальному закладі. Усім відомо, що успіх творчої діяльності викладачів – початківців залежить не тільки їх професійної підготовки, а й від того, в який педагогічний колектив вони потраплять, яку отримають методичну допомогу, як будуть стимулювати їх ініціативність та їх творче начало, яким буде відношення до їхніх перших помилок. І все нові та нові запитання … як?

Перші кроки молодих педагогів – це їх перші кроки, як кроки дитини, яка щойно почала ходити. Їм прийдеться падати не один раз , перш ніж стати «на ноги», і тут дуже важливим є питання про те, хто і як подасть їм руку допомоги «методичних порад».

Насамперед молодий викладач повинен не тільки зрозуміти, а й переконатися, що має наставника, на допомогу якого він завжди може розраховувати. Тому дуже багато залежить від того, хто буде поруч з молодим викладачем, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, допоможе повірити у власні сили. Наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому педагогу працювати з молоддю у тісному контакті, що дає можливість передавати свої знання, вміння та навички для розвитку професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності.

Саме наставник повинен дати зрозуміти молодому викладачу, що помилка – це старт до його успіху, наступна сходинка до його перемоги на освітянській ниві.

Для продуктивнішої роботи бажано вручити молодому спеціалісту методичну папку з набором методичних рекомендацій, порад, анкет, пам’яток, інформації про структуру методичної роботи з молодими кадрами.


^ ПАМ’ЯТКА МОЛОДОМУ ВИКЛАДАЧУ

«Хто намагається розібратись

у хорошому, поганому на

своїх уроках, у своїх

взаємовідносинах з

вихованцями, той уже досяг

половини успіху»

( В.О. Сухомлинський)



  1. Подолай страху перед початком уроку.

  2. Свідоме створення тиші – твій перший крок до успіху.

  3. Швидше вивчай можливості кожного учня.

  4. Частіше усміхайся.

  5. Умій тримати під контролем всіх учнів групи.

  6. Важливе завдання вчителя – завбачити основні типові ситуації, які найчастіше виникатимуть на уроці.

  7. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли вони відповідають неправильно.

  8. Оцінка повинна бути обґрунтованою.

  9. Раціонально організовуй різні види діяльності на уроці.

  10. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку.

  11. Постійно використовуй методичні новинки.

  12. Не затримуй учнів на перерві – розраховуй свій час


^ ПЛАН РОБОТИ

ШКОЛИ МОЛОДОГО ВИКЛАДАЧА

ТЕМА: розвивати на професійному рівні питання організації роботи з молодими педагогами, використовуючи різні форми та методи реалізації, які сприятимуть успішній педагогічній діяльності молоді освіти.

МЕТА: допомогти молодому викладачу у його професійному становленні, розв’язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяти ознайомленню із сучасними методами та інноваційними технологіями навчання, ППД, надавати диференційовану допомогу молодому працівнику у розв’язанні конкретних питань; розробляти методичні пам’ятки та рекомендації.


^ ЗАВДАННЯ ШКОЛИ:


^ ТЕМАТИКА ЗАНЯТЬ



з /п

Дата

проведення

Зміст заняття

Примітка

1

Серпень

Ознайомлення з метою та завданням школи.

Вивчення запиту молодого викладача (опрацювання відповіді на питання анкети; розробка пам’ятки молодому викладачу).

Складання тематичного та поурочно-тематичного плану.




2

Вересень

Опрацювання методики вивчення навчальних досягнень учнів.

Форми опитування.

Складання завдань для тематичної атестації.




3

Жовтень

Комплексне планування завдань уроку.

Складові частини мети та їх формулювання.

Записи в навчальних журналах.




4

Листопад

Складання завдань для олімпіади в навчальному закладі.

Робота зі здібними дітьми на уроках та в позаурочний час.




5

Грудень

Відвідування уроків керівника школи молодого викладача (попереднє обґрунтування мети відвідування).

Обговорення уроку.




6

Січень

Самоаналіз уроку, його складові частини (визначення та обговорення основних пунктів).

Складання пам’ятки самоаналізу уроку.




7

Лютий

Залучення до роботи в методичній комісії природничо-математичних дисциплін.

Відвідування уроку. Обговорення проблем та шляхи їх розв’язання (активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках).




8

Березень

Проблемний стіл «Головні труднощі та помилки учнів при розв’язуванні розрахункових задач з алгебри та геометрії».

Моделювання фрагменту уроку із розв’язуванням розрахункових задач.




9

Квітень

Відвідування уроків молодого викладача (по проблемах певних складових частин уроку).

Обговорення проблем та шляхи їх розв’язання (диференційований підхід до учнів у процесі навчання).




10

Травень

Творча лабораторія наставника: «Досвід. Проблеми. Знахідки.»

Обмін думками щодо використання передових педагогічних ідей стосовно конкретних предметів (математика).




11

Червень



Підсумки навчального року: «Методичні посиденьки».

Звіт.

Розгляд методичних та дидактичних матеріалів. Анкетування. Діагностика: складання питань на наступний навчальний рік





^ Організація роботи наставників з молодими

педагогічними працівниками


^ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ:

Диференційована допомога у розв’язанні конкретних проблем щодо методики викладання, ознайомлення із сучасними методиками й технологіями навчання, цілеспрямоване вивчення й пропаганда позитивного педагогічного досвіду, особливостями роботи з документацією, підготовка інструктивно-методичних матеріалів та рекомендацій.


^ СТРУКТУРА РОБОТИ

З МОЛОДИМИ ВИКЛАДАЧАМИ

П^ ЕРШОГО РОКУ РОБОТИ



Вивчення особистості молодого

педагога Прості складності

Чинники адаптації

до умов життя в ПТНЗ

Стимулювання педагогічної творчості Педагогічні магістралі

^ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ:

Допомога у професійному становленні, виробленню власного стилю роботи, розвитку фахового потенціалу, використовуючи розгляд інноваційних підходів до організації навально – виховного процесу, способи використання нових педагогічних технологій.

^ СТРУКТУРА РОБОТИ

З МОЛОДИМИ ВИКЛАДАЧАМИ

ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО РОКУ РОБОТИ




^ Безперервність Пошуку

Розігнутий знак питання

Таємнича думка До нових рубежів

Для продуктивної роботи з молодими викладачами наставник повинен, насамперед, налагодити довірливе відношення між ним та молодим педагогом, так як тільки така співпраця дасть гарний врожай.

А тому наставник має вивчити особистість молодого викладача, знати його характер, захоплення, плани на майбутнє щодо його освітньої діяльності, його професійну компетентність та педагогічні знання, тобто, провести комплексне вивчення, яке охоплювало б всі основні професійно важливі сфери особистості педагога, щоб скласти план роботи у відповідному напрямку. Всі ці питання можна вияснити, провівши анкетування молодих спеціалістів.

А Н К Е Т А

вивчення проблем викладача-початківця

  1. Яких труднощів ви зазнаєте при підготовці до вашого першого уроку?

  2. Яких труднощів ви зазнаєте при використанні наявної навчально – матеріальної бази кабінету ?

  3. Ваша думка про необхідність проведення школи молодого викладача в навчальному закладі.

  4. Яким ви бачите свого наставника як педагога і як людину ?

  5. Які у вас виникають проблеми при підбиранні літератури для самоосвіти ?

  6. На які методичні методи та прийоми ви б хотіли звернути особливу увагу на протязі навчального року?

  7. Ваша думка щодо використання інноваційних технологій навчання.

  8. Ваші пропозиції щодо роботи наставника з молодими педагогічними працівниками.

  9. Які активні форми роботи Школи молодого викладача вам хотілося б бачити ?

  10. Твоє відношення як людини до невдач.

  11. Чи є вас якісь ідеї, які б ви хотіли реалізувати в цьому навчальному закладі?

Особливу увагу необхідно приділити цілому комплексу чинників, які допоможуть молодому фахівцю швидше адаптуватися до умов навчального закладу – це мотивація вибору його професії, той же характер, рівень професійної підготовки, ступінь активності включення у взаємовідносини з педагогічним колективом. Діяльність педагогічного колективу: особливості організації праці, умови роботи, ставлення колег та адміністрації, творчий характер діяльності навчального закладу – теж один з важливих чинників адаптації молоді.

Написавши конспект уроку, продумавши, ніби, кожен аспект відповіді та додаткових запитань – все таки при перших кроках проведення уроків досить часто спостерігаються такі помилки, про які, навіть, здається: «Ну як же я це не врахував?». І в залежності від характеру особистості молодого викладача, його внутрішньої сили буде залежати те, як він поставиться до своєї першої невдачі. Ось тут на допомогу і приходить викладач – наставник, який і допоможе молодому фахівцю утриматися «на плаву». Проаналізувавши проведений урок наставник повинен досить толерантно вказати на причини невдачі і так внести свої корекції, щоб молода людина збагнула – дійсно, це вже й не така й проблема, зате в другий раз я вже знаю, що робити. Всі розмови, співбесіди, консультації слід проводити таким чином, щоб молодий колега зрозумів, що нічого легкого в світі не буває і що невдачі – це поштовх до аналітичного продумування проведення наступних уроків. Головне, щоб викладач зрозумів, що для досягнення успіху необхідно багато попрацювати, що для того, щоб самоутвердитися потрібно глибоко розуміти свої шляхи руху до бажаного результату. В творчих пошуках легких перемог зовсім не буває! Якщо молодий педагог це усвідомить і це стане направляючим фактором в його педагогічній діяльності, то тоді можна з впевненістю сказати про те, що зерна праці цього викладача потраплять в родючий ґрунт і дадуть прекрасний врожай. Така молода людина завжди буде аналізувати свої помилки і робити відповідні висновки на майбутнє, в не впадати в розпач за мінімальних невдач. Саме тому кожен «важкий успіх» такого молодого викладача завжди необхідно похвалити, відмітити не тільки на рівні методичних засідань, а й на рівні колективу. Всього кілька секунд потрібно для того, щоб відмітити перші кроки успіху молодого фахівця, сказати йому слово похвали, щоб стимулювати його до його педагогічної творчості.

З чого ж починати свою педагогічну магістраль? Це питання задають десятки і сотні молодих викладачів. З дисципліни, відповідальності та виконання завдань. Адже тиша на уроці – це застосування викладачем самих різноманітних методичних прийомів та дій, які напрямлені саме на досягнення та рішення найпершого та найголовнішого з усіх завдань – створення свідомої дисципліни. Молодий педагог протягом проведення уроків повинен усвідомити, що уважність, делікатність, ввічливість самі по собі не виникають, якщо викладач кожною своєю дією не буде давати зразок гуманності, якщо хоча б на хвилину забуде, що на нього як в дзеркало, дивляться очі десятків учнів. За всім цим повинен постійно слідкувати викладач – наставник, щоб закріплювати все нові і нові навички в досвіді молодого педагога. Адже радість пізнання та впевненість у своїх силах – що може бути більшим стимулом в освітянській роботі.

Пройшовши перші «прості складності» молоді викладачі відчувають впевненість в своїх силах, а тому саме в цей період (коли вони не зациклені на тому, що і як правильно зробити, де не оступитися) у них і з’являються їхні перші «таємничі особисті думки» щодо вироблення власного педагогічного стилю роботи, свого бачення проведення уроків та виховної роботи з учнями в навчальному закладі на базі уже відомих методик викладання. Саме в цей період викладач і проявляє свою особисту методичну думку, якій необхідно дати правильне русло, яке, потрапивши у величезну ріку педагогічного досвіду, зробить свій вагомий внесок на освітянській ниві.

Постійна безперервність пошуку нового, цікавого призводить до формування у молодого фахівця його основних професійних якостей, які і визначать ступінь його майстерності педагога.

Саме тому на заняттях Школи молодого викладача і розглядаються інноваційні підходи до способів використання педагогічних технологій. І чим різноманітніші методи роботи, тим швидше молоді освітяни набувають педагогічних навичок та досвіду.

Тому дуже важливо крім різноманітних бесід з молодими спеціалістами, обміну думками, спільного моделювання уроків, випереджувального проведення уроків, консультування, спільної підготовки дидактичних матеріалів, огляду літератури та обговорення книг використовувати активні форми методичної роботи.

А саме:

Використання різноманітних форм та методів роботи з молодими викладачами і сприяють підвищенню їхнього фахового рівня освітян. Правильно організована методична робота Школи молодого викладача – це цілісна система діяльності педагогів – наставників, яка базується на досягненнях педагогічної науки та передового педагогічного досвіду і забезпечує зростання рівня кваліфікації, майстерності молодого педагога, підвищення його творчого потенціалу, що в остаточному підсумку сприяє поліпшенню якості знань учнів, їх вихованості та розвитку.

Треба відзначити особливу роль самоосвіти молодих фахівців. Педагогічне шефство передбачає допомогу у підборі відповідної літератури, щоб викладач був у курсі новітніх досягнень у галузі педагогічної та психологічної наук, викладання, методики спеціальних дисциплін.

Особлива увага приділяється вихованню в учительської молоді високих моральних якостей, запобіганню негативних проявів поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхнього ставлення до колег, безвідповідальності по відношенню до повсякденних обов’язків. І в той же час підтримувати ініціативу, творчий пошук, нові ідеї.

Така всебічна робота з молодими педагогами за три роки буде результатом до того, що величезний знак питання молодого педагога буде розігнутим, так як він отримає відповіді майже на всі питання.

За три роки активної, продуктивної роботи з наставником молоді викладачі мають глибокі знання методологічних основ педагогічної теорії та практики; усвідомлюють актуальні питання на сучасному етапі оновлення та розвитку; осмислюють досягнення та участь в реалізації ідей педагогічної та психологічної науки, що сприяють вирішенню актуальних проблем навчання та виховання; постійно підвищують рівень знань з теорії та методики викладання предмета; удосконалюють уміння та навички, які необхідні для реалізації

навчально – виховного процесу, завдань, які стоять сьогодні перед навчальним закладом.

Маючи такий багаж знань, умінь та навичок педагогічної діяльності молоді педагоги йдуть до нових рубежів педагогічної діяльності.


^ Рекомендації щодо складових частин мети та її формулювання

Мета уроку – основа ефективної діяльності вчителя та учнів, що визначає характер їхньої взаємодії. Вона реалізується у спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу.

У дидактиці зміст ціле покладання знайшов відображення у триєдиній меті уроку, яка конкретизує можливості навчання, розвитку та виховання учнів під час опанування учнями навчального матеріалу.

Мета уроку не виникає стихійно, а узгоджується із цільовими установками, визначеними до курсу або розділу, стандартами освіти, ураховує особливості учнівського колективу та відображає можливості вчителя.

У меті уроку формулюється ключовий результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і якщо вона визначена нечітко чи вчитель погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності уроку важко досягти.

Суттєвими ознаками цілі є:

Способи визначення цілей навчання (за М.Кларіним):

Реалізація цілі – це процес, під час якого ціль із внутрішньої мети переходить у наслідок – результат діяльності.


^ Рекомендації до комплексного планування завдань уроку

Під час конструювання, організації та проведення уроку необхідно дотримуватись певних комплексних вимог. Вимоги до уроку поділяють на такі групи:


^ Методичні поради щодо критерії оцінювання сучасного уроку

  1. Точне й творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; грамотне визначення типу уроку, його місця в розділі, курсі, системі внутрішньокурсових зв’язків, бачення особливостей кожного уроку.

  2. Урахування реальних навчальних можливостей учнів, рівня їхньої вихованості, схильностей, потреб і запитів учнів.

  3. Продумування й рішення в єдності завдань освіти, виховання, розвитку інтелекту, уваги, сприйняття, мислення; виділення найважливіших, домінуючих завдань уроку.

  4. Вибір раціональної структури й темпу проведення уроку.

  5. Концентрація уваги учнів на засвоєнні найважливіших наукових понять, теоретичних положень, закономірностей, виділення головного, забезпечення тісного й органічного зв’язку змісту уроку з життям, потребами суспільства, широке використання міжпредметних зв’язків.

  6. Забезпечення практичної, політехнічної й профорієнтаційної спрямованості навчального процесу; створення реальних можливостей застосування учнями отриманих знань, умінь і навичок.

  7. Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок методів активного, інтенсивного навчання, використання на уроці оптимального сполучення словесних, наочних і практичних, репродуктивних та проблемно-пошукових методів навчання, методів роботи під безпосереднім керівництвом викладача й самостійної роботи учня.

  8. Сполучення загальногрупових форм роботи на уроці із окремими групами й індивідуальними, прагнення до організації навчальної праці як колективної діяльності.

  9. Формування в усіх учнів усвідомленого й активного ставлення до своєї навчальної діяльності; використання виховних і розвиваючих можливостей добре організованого навчання на уроці.

  10. Спілкування з учнями на основі сполучення високої вимогливості з повагою до особистості школяра.

  11. Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного прогресу, доцільне, раціональне комплексне використання різних засобів навчання.

  12. Дотримання сприятливих для роботи на уроці гігієнічних і естетичних умов.

  13. Визначення змісту й обсягу домашніх завдань з урахуванням наявного часу, не допускаючи перевантаження учнів.

  14. Чітке продумування задуму плану уроку й одночасна готовність гнучко перебудовувати його хід при зміні навчальних ситуацій.


^ Рекомендації щодо форм опитування учнів

Під час підготовки до уроку перед викладачем стоїть цілий ряд завдань. Адже необхідно педагогічно опрацювати наукову інформацію: виділити в матеріалі головне, продумати логічний виклад його, вибрати найбільш ефективніші методи та прийоми до даного уроку з даної теми.

Однією із форм роботи на уроці є перевірка знань та вмінь учнів (як домашнього завдання так і нового матеріалу), які викладач проводить за допомогою опитування.

Спрямованість підібраних запитань викладачем заставляють учнів порівнювати, аналізувати, шукати причини виникнення тих чи інших явищ, робити висновки, узагальнювати матеріал.

Під час організації закріплення вивченого навчального матеріалу викладач продумує форми опитування як:

Під час організації перевірки оцінювання знань, умінь та навичок викладач продумує такі форми опитування як:


^ Методика вивчення навчальних досягнень учнів

Запровадження 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів потребують розробки різнорівневих завдань.

Основним видом оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне, тому що тільки у межах відповідної мети в учнів формується цілісне сприйняття об’єкта вивчення, забезпечується ситність та наступність у засвоєнні знань, можливість поступового їхнього опанування від нижчого до вищого рівня. Для тематичного оцінювання можна вибирати завдання, тести або запитання з різних блоків відповідних тем.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів, враховують:

За зазначеними орієнтирами і виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І рівень – початковий. Учень здійснює пізнавальну діяльність під керівництвом вчителя; під час відтворення навчального матеріалу його відповідь елементарна або фрагментарна, зумовлена початковими уявленнями про предмет вивчення.

ІІ рівень – середній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно під керівництвом вчителя, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; здатний розв’язувати задачі за зразком, розуміє терміни і поняття, відтворює основні положення предмета.

ІІІ рівень – достатній. Учень здійснює пізнавальну діяльність переважно самостійно, при відтворенні навчального матеріалу його відповідь правильна, повна понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки.

ІV рівень – високий. Учень здійснює пізнавальну діяльність самостійно, з елементами творчості; відповідь його повна, логічна, містить власні судження; знання глибокі, міцні, узагальнені, системні; він вміє аналізувати проблему і знаходити шляхи її розв’язання, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати, узагальнювати, застосовувати знання на практиці, може вести дискусію з конкретного питання з використанням між предметних зв’язків.


^ Методичні поради щодо професійного самовдосконалення

Поняття професійне самовдосконалення вчителя містить у собі як складові елементи і самоосвіту, і самовиховання, і саморозвиток.

Завдання

Засоби самовдосконалення

^ Збагачення професійно значущих знань

Самоосвіта, вивчення наукової, науково-популярної літератури. Спостереження (та подальший аналіз) уроків і виховних акцій, проведених іншими вчителями, а також самоаналіз власного досвіду роботи.

^ Розвиток професійно-ціннісних орієнтацій

Аналіз власних педагогічних цінностей, участь у дискусіях, вивчення творів класиків педагогіки, художньої літератури і мистецтва, етики.

^ Розвиток мотивів діяльності

Самоаналіз мотивів творчої діяльності. Постійне підтримання власної мотивації.

Розвиток морального образу

Самовиховання у прямому значенні цього слова, прагнення реально проявити ці якості в діяльності, постійно контролювати свої вчинки, спілкування з учнями.

^ Розвиток професійного мислення

Читання педагогічної і психологічної літератури, самоаналіз уроків, розв’язання педагогічних задач і ситуацій, продумування багатьох варіантів розв’язування педагогічних задач. Розвиток професійних навичок, техніки, виконавчої майстерності. Різні варіанти практичного тренінгу, різні види вправ і відпрацьовування навичок.

^ Розвиток емоційно-вольової сфери

Постійний самоконтроль і тренування в керуванні своїми психічними станами, характером вираження своїх емоцій і переживань.


Орієнтовний перелік питань для визначення мети відвідування уроку

  1. Реалізація дидактичних принципів навчання.

  2. Ефективність застосування методів навчання.

  3. Ефективність застосування форм навчальної діяльності.

  4. Здійснення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання.

  5. Самостійна робота учнів з підручниками, першоджерелами, документами.

  6. Вивчення діяльності учнів на уроці.

  7. Формування в учнів позитивних методів навчання.

  8. Практична спрямованість уроку.

  9. Відповідність форм, методів, дидактичних завдань до структури уроку.

  10. Особистісний підхід до учнів у процесі навчальної діяльності.

  11. Ефективність використання ТСН.

  12. Ефективність використання наочності, демонстраційного експерименту.

  13. Ефективність використання дидактичних матеріалів.

  14. Організація узагальнення та самореалізації знань учнів на уроці.

  15. Організація повторення навчального матеріалу.

  16. Робота з підготовки учнів до тематичного оцінювання.

  17. Виконання викладачем рекомендацій.

  18. Робота з засвоєння учнями опорних знань, понять, явищ.

  19. Якість виконання письмових робіт учнями.

  20. Вироблення навичок культури усного і письмового мовлення засобами уроку.

  21. Реалізація міжпредметних зв’язків.

  22. Робота над удосконаленням навичок читання учнями.

  23. Формування в учнів інтересу до вивчення математики.

  24. Раціональне використання навчального часу на уроці.

  25. Оптимальність обсягу, складність домашнього завдання, його місце і роль у структурі сучасного уроку.

  26. Дотримання вимог навчальних програм.

  27. Урахування викладачем реальних навчальних можливостей учнів.

  28. Впровадження ППД у практику роботи викладача.

  29. Надання методичної допомоги з математики.

  30. Застосування проблемного навчання.

  31. Застосування лекційно-практичної системи навчання.

  32. Ефективність роботи викладача з розвитку мови учнів на уроках математики, збагачення словникового запасу.

  33. Застосування ефективних технологій та методик навчання.

  34. Розвиток творчих здібностей учнів.

  35. Вивчення стану викладання.

  36. Контроль за об’єктивністю оцінювання навчальних досягнень учнів.

  37. Вивчення системи уроків, роботи; реалізація виховного потенціалу.


Рекомендації щодо складання завдань тематичної атестації

З метою проведення будь – якого оцінювання (в тому числі і тематичної атестації) викладач самостійно вибирає завдання, складаючи їх сам або ж користуючись додатковою навчальною літературою, обов’язково враховуючи рівень навчальних досягнень учнів даної групи.

Викладач зазначає кількість завдань, систему оцінювання, підходи до організації атестації. При цьому треба мати на увазі, що для достовірного тематичного оцінювання знань за допомогою тестів їхня кількість має бути достатньою (не менше 20). Підходи до формування пакета завдань можуть бути різноманітні й залежать від часу, відведеного на їхнє виконання, від вибраної форми виявлення рівня навчальних досягнень учнів (тестовий контроль, підсумкова письмова робота, залік тощо), від загально навчальних здібностей учнів, їхнього інтелектуального розвитку тощо.

Можна застосовувати підхід поступового ускладнення завдань, за якого учень розв’язує спочатку завдання І рівня, потім ІІ і т.д. у цьому разі вчитель в одному пакеті формує завдання різних видів складності.

За іншого підходу учень самостійно визначає рівень навчальних досягнень, якого він хоче досягти, і вибирає пакет завдань відповідного рівня складності. У такому пакеті має бути певна кількість завдань лише одного рівня, що дасть змогу визначити відповідні навчальні досягнення учнів.

Урізноманітнити форми тематичної атестації можна, використовуючи і такі форми проведення їх як:


Рекомендації щодо форм опитування учнів

Під час підготовки до уроку перед викладачем стоїть цілий ряд завдань. Адже необхідно педагогічно опрацювати наукову інформацію: виділити в матеріалі головне, продумати логічний виклад його, вибрати найбільш ефективніші методи та прийоми до даного уроку з даної теми.

Однією із форм роботи на уроці є перевірка знань та вмінь учнів (як домашнього завдання так і нового матеріалу), які викладач проводить за допомогою опитування.

Спрямованість дібраних запитань викладач заставляють учнів порівнювати, аналізувати, шукати причини виникнення тих чи інших явищ, робити висновки, узагальнювати матеріал.

Під час організації закріплення вивченого навчального матеріалу викладач продумує форми опитування як:

Під час організації перевірки оцінювання знань, умінь та навичок викладач продумує такі форми опитування як:


^ САМОАНАЛІЗ УРОКУ

пам’ятка молодому викладачу

Організація уроку

Організаційна чіткість уроку.

Наявність плану.

Ефективність використання наочних і навчальних посібників.

Зворотний зв’язок.

Використання психологічних і гігієнічних вимог до уроку.

Ведення зошитів.

Розподіл часу по етапах уроку.

Особистісні

якості вчителя

Морально-психологічний клімат на уроці.

Педагогічна культура, знання предмета, такт, мовлення, зовнішній вигляд.

Ефективність

навчання

Міра реалізації принципів науковості, міцності усвідомленості знань, їх доступності, проблемності, зв’язку навчання з життям.

Міра досягнення головної дидактичної мети уроку.

Оптимальність методів і прийомів навчання.

Ефективність контролю за знаннями учнів.

Логічність у поданні матеріалу.

Домашнє завдання (диференційованість).

Аргументація оцінок.

Забезпечення органічного зв’язку між раніше вивченим та новим матеріалом.

Встановлення внутрішньо предметного та міжпредметних зв’язків.

Використання навчальних посібників, дидактичного матеріалу.

Ефективність

виховної

діяльності вчителя

Моральна спрямованість уроку.

Єдність навчання, виховання та розвитку.

Естетичне, фізичне та гігієнічне виховання.



^ Рекомендації щодо застосування засобів пізнавальної діяльності учнів на заняттях



ВИСНОВОК

Об’єктивність та вимогливість під час оцінювання праці будуть дієвими тільки тоді, коли вони проходять на базі такого трудового принципу як принцип безконфліктності. Оцінка праці викладача, яка призначається безконфліктно – це головний психолого-педагогічний ланцюг, який зв’язує в одне ціле всю методичну систему. Адже шлях до успіху забезпечують всі елементи…

Тому, працюючи з молодими викладачами необхідно особливу увагу звертати на те, щоб зауваження їм ставились тільки в індивідуальних бесідах, що допоможе уникнути можливих конфліктів, оскільки більшість вчителів – початківців, як свідчить досвід, надзвичайно хворобливо сприймають критику, особливо в присутності інших і, як результат, не можуть наважитись висловити свої ідеї вголос, дати поштовх своєму таланту.

А професія викладача не знає зупинок у своєму розвитку. Тому наполеглива творча праця на всіх рівнях допоможе успішно виконувати поставлені перед навчальними закладами завдання, сприятиме прискоренню процесів адаптації молодих спеціалістів, їх успішному професійному становленню.


^ ВНЕСОК ДО СКАРБНИЧКИ

КИЇВСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

БУДІВНИЦТВА І ФІТОДИЗАЙНУ


Автор: Копитько Лідія Іванівна



0023306758964009.html
0023479215278279.html
0023568903772205.html
0023661400959149.html
0023751453460370.html